Чи надаватиметься субсидія, якщо тепло виробляється з альтернативного палива (дрова, пелети тощо) приватною компанією?

ВІДПОВІДЬ: Спершу з’ясуймо, що таке альтернативні види палива.

Які види палива вважаються альтернативними?

Альтернативні види палива — це тверде, рідке та газове паливо, яке є альтернативою відповідним традиційним видам палива та яке виробляється (видобувається) з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини (абз. 2 ст. 1 Закону України «Про альтернативні види палива» від 14.01.2000 р. № 1391-XIV, далі — Закон № 1391). Серед альтернативних видів палива раніше було й тверде біологічне паливо (дрова, торф, тирса, солома), але його виключили з 15.07.2015 р. Нині перелік альтернативних видів твердого палива визначає ст. 51 Закону № 1391. Тож серед них:

• продукція та відходи сільського господарства (рослинництва й тваринництва), лісового господарства, а також гранули, брикети, деревне вугілля та вуглиста речовина, вироблені із цієї продукції та відходів, що використовуються як паливо;
• органічна частина промислових і побутових відходів, а також гранули та брикети, вироблені з них;
• торф, а також гранули та брикети, вироблені з нього.

Належність палива до альтернативного підтверджує документ про ідентифікацію палива, що видається уповноваженим органом виконавчої влади згідно з Порядком видачі свідоцтва про належність палива до альтернативного, затвердженим постановою КМУ від 05.10.2004 р. № 1307 (ст. 6 Закону № 1391).

Порядок проведення експертизи для підтвердження належності палива до альтернативного затверджений наказом Держкоменергозбереження від 10.12.2004 р. № 183. Свідоцтво видають строком на 2 роки за формою, затвердженою цим наказом. Заяви про видачу свідоцтва й експертного висновку про наявність ознак альтернативного виду палива розглядає Держкоменергозбереження й за результатами розгляду видає свідоцтво.

Тож альтернативними видами палива є ті види палива, що занесені до Реєстру альтернативних видів палива (із зазначенням виробників, видобувачів), оприлюдненого на сайті Держенергоефективності (він постійно оновлюється).

Чи може надаватися субсидія в разі використання альтернативних видів палива?

Організаційно-економічні заходи щодо стимулювання виробництва (видобутку) і споживання альтернативних видів палива включають, зокрема, і надання юр- та фізособам субсидій, дотацій, податкових, кредитних й інших пільг, установлених відповідними законами України для стимулювання розробок і впровадження нових технологій, обладнання, матеріалів під час виробництва (видобутку) альтернативних видів палива (ст. 9 Закону № 1391).

Однак у жодному документі щодо призначення субсидій у разі використання постачальником альтернативних видів палива не згадують. Адже споживачі комунальних послуг отримують саме послуги з теплопостачання, та для них не має значення, який вид палива використовується.

Як установлюють тарифи в разі використання альтернативних видів палива?

Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на когенераційних установках й установках із використанням альтернативних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлює НКРЕ й органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

У разі використання альтернативних джерел енергії тарифи для потреб населення встановлюють на рівні 90% діючого для суб’єкта господарювання тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів (ч.ч. 3–4 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. № 2633-IV, далі — Закон № 2633).

Для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб’єкт господарювання, що використовує альтернативні джерела енергії, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до вимог ч.ч. 4 і 5 ст. 20 Закону № 2633. Якщо протягом 30 календарних днів із дня надходження заяви вповноважений орган не встановив тариф, то він вважається прийнятим у розрахованому постачальником тепла розмірі, що підтверджується заявою (описом документів) з відміткою про дату її/його надходження до вповноваженого органу.

Яку норму споживання встановлюють для надання субсидій населенню?

Розмір субсидії для відшкодування витрат на централізоване та індивідуальне опалення (теплопостачання) — виходячи з фактичного розміру опалюваної площі, але не більше за встановлену соціальну норму житла.

Субсидію для відшкодування оплати вартості комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергії, вивезення твердих, рідких побутових відходів) призначають у розмірі соціальних нормативів користування відповідними комунальними послугами (абз. 31 п. 14 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 р. № 848).

Соціальні норми житла та соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами визначені постановою КМУ від 06.08.2014 р. № 409 (далі — Постанова № 409).

Громадянам, які мають субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, соціальну норму житла для централізованого й індивідуального опалення (теплопостачання) незалежно від джерела та виду енергії встановлено:

• 13,65 кв. метра опалюваної площі на одну особу та додатково 35,22 кв. метра — на домогосподарство (пп. 2 п. 1 Постанови № 409);
• 0,0431 Гкал на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період — для абонентів, житлові будинки яких обладнані будинковими та/або квартирними приладами обліку (пп. 1 п. 3 Постанови № 409).

Як постачальник теплоенергії отримує відшкодування комунальних послуг у разі надання споживачам субсидії?

Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій затверджено постановою КМУ від 11.01.2005 р. № 20 (далі — Порядок № 20).

Райдержадміністрації та виконавчі органи рад міст обласного значення, об’єднаних територіальних громад, розподіляють отримані субвенції між головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів у межах вартості ресурсів (товарів, послуг), наданих їх постачальниками, пропорційно або диференційовано за видами послуг.

Далі на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів органи Казначейства перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів, товарів, послуг (п. 6 Порядку № 20). Але для проведення таких розрахунків усі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства.

Зазначені розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг) (п. 7 Порядку № 20).

Отже, чинне законодавство не містить заборони для отримання субсидії, якщо послуги з теплопостачання надає приватна компанія, що використовує альтернативні види палива. Але вона має встановити тариф на теплопостачання через уповноважений орган. У разі надання субсидій споживачам тепла суми відшкодування для таких постачальників визначають органи місцевого самоврядування на підставі довідки, наданої такими постачальниками.

Світлана ЛІСТРОВА,

експерт