Як відображати в податковому та бухгалтерському обліку послуги, які надає співвласник будинку ОСББ у рахунок оплати УБПТ (утримання будинків і прибудинкових територій). Які документи при цьому оформлюються?

Часто-густо ОСББ залучають до виконання робіт (надання послуг) співвласників будинку. Це можуть бути роботи з прибирання, дрібні ремонтні роботи тощо. У такому випадку співвласник як фізособа, може виконувати роботи (надавати послуги) на підставі цивільно-правового договору (далі — ЦПД).

За бажанням співвласника-фізособи винагороду за ЦПД може бути зараховано в рахунок оплати за утримання будинків і прибудинкової території (далі — УБПТ) на підставі чинного законодавства. Правовідносини між фізичною та юридичною особою регулюються Цивільним кодексом України (далі — ЦКУ).

Розгляньмо, як може бути проведений залік і які податкові наслідки при цьому будуть в ОСББ.

1. Зарахування зустрічних вимог

Правові основи проведення заліку зустрічних вимог

Зарахування зустрічних однорідних вимог є одним зі способів припинення зобов’язань, передбачених чинним цивільним законодавством. Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦКУ, зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Тому зобов’язання можуть припинятися заліком вимог, якщо:

• вимоги є зустрічними, тобто кредитор за одним зобов’язанням збігається з боржником за іншим зобов’язанням — і навпаки;
• вимоги є однорідними, тобто зобов’язання повинні бути одного роду: чи товарні, чи грошові, чи з надання послуг (виконання робіт);
• строк виконання настав (крім випадків, коли строк не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги), тобто не можна зарахувати зобов’язання, строк виконання яких настає в майбутньому.

На практиці це означає, що залік зобов’язань між співвласником і ОСББ можливий, якщо вони вже надали один одному послуги (виконали роботи), про що свідчать акти надання послуг (виконання робіт).

Не допускається залік взаємних вимог:

• про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю;
• про стягнення аліментів;
• щодо довічного утримання (догляду);
• у разі спливу строку позовної давності;
• за зобов’язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом;
• в інших випадках, установлених договором або законом.

Для заліку зустрічних вимог достатньо заяви однієї зі сторін (ч. 2 ст. 601 ЦКУ). Водночас буде законним оформлення заліку двостороннім актом. Замість заяви фізособи сторони можуть оформити двосторонній акт заліку зустрічних однорідних вимог, який також буде легітимним.

Однак при цьому слід також узяти до уваги норми Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III (далі — Закон № 2866).

Для забезпечення утримання й експлуатації ОСББ, користування спільним майном, включаючи поточний ремонт, утримання, водопостачання та водовідведення, теплопостачання й опалення, вивезення побутових відходів, ОСББ за рішенням загальних зборів має право задовольняти такі цілі самостійно — шляхом самозабезпечення (ст. 21 Закону № 2866).

Самозабезпечення ОСББ може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також завдяки залученню фізичних і юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Для фінансування самозабезпечення співвласники сплачують відповідні внески та платежі в розмірах, установлених загальними зборами об’єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Своєю чергою, згідно зі ст. 16 Закону № 2866 надавати згоду на укладення договорів на виконання робіт і надання послуг для ОСББ відповідно до вимог ст. 10 Закону № 2866 ОСББ має право згідно із законодавством і статутом шляхом скликання загальних зборів.

При цьому загальні збори можуть доручати правлінню ОСББ у межах повноважень, прописаних статутом, визначати підрядника, укладати договори на управління та експлуатацію, обслуговування й ремонт майна з будь-якою фізичною або юридичною особою, а також здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Тобто рішення про залік заборгованості окремих членів ОСББ виконанням робіт (наданням послуг) повинні прийняти загальні збори чи делегувати таке право правлінню ОСББ. Це рішення оформлюють протоколом загальних зборів.

Правлінню ОСББ необхідно визначити розмір заборгованості членів ОСББ по платежах за УБПТ. Потім скласти кошторис робіт на рівні заборгованості з урахуванням податків, зборів й обов’язкових платежів.

На підставі цих документів визначають розмір внесків на відшкодування вартості робіт (послуг), а також приймають рішення про залік.

Як бачимо, залік винагороди за ЦПД фізособі-співвласникові може бути зараховано в рахунок оплати УБПТ у разі дотримання встановленого порядку. Але перед цим повинні бути проведені відповідні нарахування й утримання податків, внесків та обов’язкових платежів.

Нарахування й оподаткування винагороди за ЦПД

Цивільно-правовий договір — це угода між підприємством і фізособою на виконання певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

Під час укладання ЦПД у ньому вказуються:

• вичерпний перелік виконуваних робіт або надаваних послуг;
• конкретні строки виконання робіт (надання послуг) або кожного окремого їх етапу;
• вартості виконання робіт, надання послуг.

Факт виконання робіт (надання послуг) за ЦПД оформлюють актом виконаних робіт (наданих послуг).

ОСББ як податковий агент під час нарахування (виплати, надання) оподатковуваного доходу на користь фізособи зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 ПКУ).

Базою обкладення ПДФО є загальний оподатковуваний дохід, тобто будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ПКУ). До такого доходу належить і дохід у вигляді суми винагород й інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (пп. 164.2.2 ПКУ).

Зверніть увагу: у цьому випадку дохід не є негрошовим, оскільки винагорода за ЦПД нараховується в грошовій формі, і лише після сплати податків та надання фізособі зараховується в рахунок погашення заборгованості перед ОСББ. Тому натуральний коефіцієнт, установлений ст. 164.5 ПКУ для негрошових доходів, у такому випадку не застосовується.

ПДФО утримують одночасно з виплатою винагороди (пп. 168.1.1 ПКУ). Але завважте: якщо акт виконаних робіт підписали, але не оплатили, ПДФО сплачується протягом 30 к.дн., що настають за останнім календарним днем звітного місяця (пп. 49.18.1, п. 57.1, п. 168.1.5 ПКУ).

Із суми винагороди за ЦПД необхідно утримати й військовий збір згідно з п. 16¹ підрозділу 10 р. XX ПКУ за ставкою 1,5%, оскільки військовий збір справляється з усіх доходів фізосіб, які обкладаються ПДФО. Військовий збір утримується та перераховується до бюджету в ті самі строки, що й ПДФО.

Про отримані фізичними особами доходи та сплачені з них суми ПДФО й військового збору податкові агенти зобов’язані повідомити контролюючі органи за формою № 1ДФ.

Суми винагороди за ЦПД відображаються у формі № 1ДФ з ознакою доходу «102». У графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображають винагороду на дату підписання акта виконаних робіт. У графі 3 «Сума виплаченого доходу» наводиться сума винагороди, фактично виплачена фізособі у звітному кварталі.

Також на суму винагороди за ЦПД потрібно нарахувати ЄСВ за ставкою 22% (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ, далі — Закон № 2464).

Нагадаємо: платниками ЄСВ є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або за ЦПД, окрім ЦПД, укладених із фізичною особою — підприємцем, якщо надавані послуги чи виконані роботи відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (абз. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464).

Базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої кожною застрахованою особою заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т.ч. в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, і сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) згідно із ЦПД (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Сплачується ЄСВ одночасно з виплатою винагороди. Але якщо акт виконаних робіт підписали, проте не оплатили, то ЄСВ необхідно сплатити не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування винагороди (підписання акта).

У Звіті з ЄСВ (форма № Д4) період трудових відносин за ЦПД указують у таблиці 5 додатка 4, а нарахування та виплату винагороди — у таблиці 6 додатка 4.

У таблиці 6 додатка 4 Звіту з ЄСВ для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД, зазначають:

• у реквізиті 9 «Код категорії ЗО» — «26» (сума винагороди за ЦПД);
• у реквізиті 10 «Код типу нарахувань» ч- «1» у випадку, якщо винагороду за ЦПД було нараховано за період, який перевищує місяць;
• у реквізиті 11 «Місяць, за який проведено нарахування» — місяць, за який нараховано винагороду;
• реквізит 15 «Кількість календарних днів перебування в трудових / цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця» — кількість календарних днів протягом періоду за ЦПД, навіть якщо не було нарахувань у звітному місяці;
• реквізити 17, 18 і 21 заповнюють в місцях, у яких було нараховано винагороду за ЦПД.

Податок на прибуток і ПДВ

ОСББ належать до неприбуткових організацій і не є платниками податку на прибуток (пп. 133.4.6 ПКУ). При цьому неприбуткова організація повинна відповідати нормам пп. 133.4.1, пп. 133.4.2 ПКУ. Тобто ОСББ:

• має бути створено та зареєстровано в порядку, установленому Законом № 2688;
• установчі документи повинні містити заборону на розподіл отриманих доходів (прибутку) серед засновників (учасників), членів організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління й інших пов’язаних із ними осіб. Не вважається розподілом отриманих доходів (прибутку) фінансування витрат, визначених пп. 133.4.2 ПКУ;
• повинно бути внесено контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Порядок ведення такого Реєстру, включення в нього та виключення з нього неприбуткових організацій установлює КМУ (пп. 134.4.5 ПКУ);
• доходи (прибуток) повинні використовуватися винятково для фінансування витрат на його утримання, реалізацію мети (завдань) і напрямів діяльності, визначених його установчими документами.

Також зазначимо: не вважаються розподілом доходу (прибутку) виплати неприбуткової організації на користь засновників (учасників), працівників, членів такої організації (у т.ч. на підставі ЦПД), якщо такі витрати є фінансуванням витрат на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації (див. лист ДФСУ від 04.01.2017 р. № 28/6/99-99-15-02-02-15).

Нагадаємо: до змін в ПКУ, унесених Законом № 1667-VIII, який діє з 20.11.2016, будь-яка виплата доходу (прибутку) засновнику (учаснику), працівникові або члену неприбуткової організації на підставі ЦПД вважалася використанням доходу цієї неприбуткової організації для вигоди такого учасника, тобто не за цільовим призначенням (див. листи ДФСУ від 23.12.2016 р. № 27822/6/99-99-15-02-02-15, ГУ ДФС в Одеській області від 16.09.2016 р. № 2042/10/15-32-12-01-14 і ДФС від 04.01.2017 р. № 28/6/99-99-15-02-02-15).

Під критерії обов’язкової реєстрації платниками ПДВ згідно з п. 181.1 ПКУ (загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ, у т.ч. із використанням локальної чи глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн без урахування ПДВ) ОСББ зазвичай не потрапляють. А в добровільному порядку платниками ПДВ ОСББ реєструються рідко.

Але й у цьому випадку кошти, що надходять на банківський рахунок ОСББ від власників житлових і нежитлових приміщень для компенсації витрат на утримання та ремонт приміщень або іншого майна, яке перебуває у спільній власності ОСББ, не підпадають під об’єкт обкладення ПДВ.

Нарахування внесків УБПТ

Як і всі юридичні особи, ОСББ ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність (п. 1 ст. 2 Закону від 16.07.1999 р. № 996-XIV). При цьому ОСББ можуть застосовувати як спрощений План рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Мінфіну від 19.04.2001 р. № 186, так і звичайний План рахунків, затверджений наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291.

Зі змісту ст. 21 Закону № 2866 випливає, що доходи (надходження) ОСББ, зокрема, складаються зі: статутних внесків членів ОСББ (членські внески на утримання будинку та прибудинкової території, якщо балансоутримувачем є ОСББ); обов’язкових внесків членів ОСББ (до ремонтного та резервного фондів, до спеціальних фондів, передбачених статутом, витрати з яких здійснюються на цілі, прописані статутом).

Нагадаємо: ОСББ не надає співвласникам жодних послуг, у т.ч житлово-комунальних (див. лист Мінрегіонбуду від 26.04.2011 р. № 7/15-4687). Тому співвласники не оплачують ОСББ послуги. ОСББ лише акумулює кошти співвласників й оплачують спільні витрати ОСББ, наприклад, на утримання будинку та прибудинкової території, які ОСББ здійснює відповідно до статуту й затвердженого кошторису.

Тому нарахування у вигляді членських внесків відображають за Дт 3771 «Розрахунки за внесками і платежами співвласників» і Кт 484 «Інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень».

Витрати з утримання будинку та прибудинкової території є витратами ОСББ, які воно здійснює за рахунок цільових надходжень. Перелік таких витрат наведено в додатку до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 р. № 869 (прибирання прибудинкової території, сходових клітин, вивезення побутових відходів, технічне обслуговування ліфтів тощо).

Приклад

Співвласник ОСББ надає послуги з прибирання території за договором підряду в рахунок оплати УБПТ за рішенням загальних зборів. Розмір винагороди за ЦПД становить 1195,00 грн. Сума внеску на оплату УБПТ — 1000,00 грн.

Таблиця

Зверніть увагу: ДФСУ в листах від 27.10.2015 р. № 22787/6/99-99-22-07-03-15 і від 04.11.2015 р. № 23517/6/99-99-22-07-03-15 повідомила, що здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або в безготівковій формі під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ОСББ повинні проводити із застосуванням РРО на загальних підставах.

Водночас інші касові операції, які не пов’язані з проведенням розрахунків під час продажу товарів (надання послуг) у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, у т.ч. сплата вступних, членських і цільових внесків, ОСББ можуть здійснювати в касах підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, без застосування РРО.

1. Виконання робіт за ЦПД у рахунок оплати за УБПТ

В цьому випадку, по суті, здійснюється бартер робіт (послуг) на підставі ст. 715 ЦКУ. За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. При цьому договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). Предметом бартеру можуть слугувати як майно, так і послуги, що надаються сторонами договору на користь один одного.

З точки зору податкового права, бартерна операція — це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в межах одного договору (пп. 14.1.10 ПКУ).

Перевагою виконання робіт (надання послуг) за ЦПД у рахунок оплати за УБПТ є той факт, що сторонам не варто дотримуватися вимог ст. 601 ЦКУ (див. Розділ I), у т.ч. і щодо настання строку виконання договорів, за якими проводиться залік. Тобто у цьому випадку сторонам не обов’язково чекати на настання строку виконання договору, і винагорода за ЦПД може бути зарахована в рахунок майбутніх оплат за УБПТ.

У такому випадку виплата за ЦПД здійснюється в негрошовій формі, а тому податковий агент (ОСББ) повинен застосувати під час нарахування доходу фізособі натуральний коефіцієнт згідно з п. 164.5 ПКУ.

Нагадаємо: під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою:

К = 100: (100 – Сп),

де:

К — коефіцієнт;

Сп – ставка податку, установлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У 2017 році натуральний коефіцієнт (К) для ставки податку 18% становить 1,219512.

Утримання військового збору проводиться за ставкою 1,5%, а нарахування ЄСВ — за ставкою 22% без застосування натурального коефіцієнта.

Однак, укладаючи договір ЦПД на тривалий строк або на регулярній основі з одним і тим же виконавцем, слід урахувати ризики по визнанню таких відносин трудовими чи такої діяльності фізособи підприємницькою, здійснюваною без держреєстрації.

У цьому випадку ОСББ за неоформлені трудові відносини загрожуватиме штраф згідно зі ст. 265 КЗпП у розмірі 30 МЗП на момент установлення правопорушення за кожного працівника, допущеного до роботи без укладення з ним трудового договору, а фізособі — адмінштраф на підставі ст. 164 КУпАП за ведення господарської діяльності без державної реєстрації в розмірі від 1000 до 2000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн).

Олена ТКАЧЕНКО,

експерт з оподаткування та обліку