Чи зобов’язаний голова ОСББ надавати інформацію про мешканців (співвласників), якщо він отримав лист із військкомату?

ВІДПОВІДЬ: Прямих вимог і приписів для ОСББ щодо мобілізаційної підготовки та військової служби законодавство не містить. Тож спершу визначимося з організаційно-правовим статусом ОСББ.

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) ― юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна й управління, утримання та використання спільного майна.

(абз. 3 ст. 1 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»

від 29.11.2001 р. № 2866-III, далі ― Закон № 2866)

Отже, об’єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону як непідприємницьке товариство, тобто воно є неприбутковою організацією та не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками (ч.ч. 2, 6, 7 ст. 4 Закону № 2866).

Далі, перш ніж надати конкретну відповідь на поставлене запитання, проаналізуймо норми чинного законодавства.

Які обов’язки покладаються на підприємства, установи, організації щодо мобілізаційної підготовки та забезпечення військового обліку?

Їх визначено ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII (далі ― Закон № 3543). Серед таких обов’язків, зокрема:

• планувати і здійснювати заходи щодо розробки мобілізаційних планів та підготовки до виконання покладених на них мобілізаційних завдань і забезпечувати постачання продукції згідно з укладеними договорами;
• у разі їх ліквідації (реорганізації) своєчасно сповіщати про це відповідні органи держвлади, інші держоргани й органи місцевого самоврядування, з якими укладено договори (контракти) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень);
• утримувати в належному стані техніку, будівлі, споруди та об’єкти інфраструктури, що належать для передання в разі мобілізації;
• сприяти військкоматам у їх роботі в мирний час і під час мобілізації;
• забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації;
• забезпечувати в разі мобілізації доставку техніки на збірні пункти та у військові частини згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями);
• надавати під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні та інші матеріально-технічні засоби ЗСУ, іншим військовим формуванням;
• вести облік військовозобов’язаних, резервістів і призовників із числа працюючих і надавати звітність із цих питань відповідним органам держвлади, іншим держорганам й органам місцевого самоврядування;
• надавати відповідним органам держвлади, іншим держорганам й органам місцевого самоврядування інформацію, необхідну для планування та здійснення мобілізаційних заходів;
• утворювати мобілізаційні підрозділи та призначати працівників із питань мобілізаційної роботи.

Окрім того, низку вимог щодо ведення військового обліку встановлює Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі ― Закон № 2232).

Так, персонально-якісний облік призовників і військовозобов’язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров’я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов’язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов’язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних. Його ведення покладається на районні (міські) військові комісаріати (ч. 1 ст. 34 Закону № 2232).

Персональний облік призовників і військовозобов’язаних передбачає також облік відомостей щодо призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форм власності (ч. 5 ст. 34 Закону № 2232).

Теза 1. Безумовно, ОСББ як організація та роботодавець має вести облік військовозобов’язаних, резервістів і призовників із числа працюючих і надавати звітність із цих питань відповідним органам держвлади, іншим держорганам й органам місцевого самоврядування та забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації.

Чи поширюються на ОСББ обов’язки, передбачені для житлово-експлуатаційних організацій (далі ― ЖЕО)?

Нагадаємо: керівники ЖЕО, підприємств, установ та організацій незалежно від підпорядкування та форм власності, які здійснюють експлуатацію будинків, органи місцевого самоврядування, на які покладено ведення первинного обліку військовозобов’язаних і призовників, а також керівники інших підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форм власності щороку в строки, установлені КМУ, зобов’язані подавати до відповідних районних (міських) військових комісаріатів списки громадян України, які підлягають приписці до призовних дільниць (ч. 5 ст. 14 Закону № 2232).

Зверніть увагу! Персонально-первинний облік призовників і військовозобов’язаних передбачає облік відомостей щодо призовників та військовозобов’язаних за місцем їх проживання. У сільській місцевості, а також у містах і селищах, де відсутні військові комісаріати, облік ведеться органами місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 34 Закону № 2232).

ЖЕО, інші організації чи підприємства й установи, що здійснюють експлуатацію будинків, а також власники будинків повинні своєчасно подавати необхідні відомості про призовників і військовозобов’язаних відповідним районним (міським) військкоматам, виконкомам сільських, селищних і міських рад, на які покладено ведення обліку призовників і військовозобов’язаних, стежити за виконанням призовниками та військовозобов’язаними правил військового обліку, а також сповіщати їх про виклик до військових комісаріатів (ч. 9 ст. 38 Закону № 2232).

Зауважимо, що такі норми були актуальними, коли саме через ЖЕО оформлювалася реєстрація місця проживання, тепер це не їх компетенція.

Визначення житлово-експлуатаційних організацій надає ст. 24 Житлового кодексу, у якій зазначено:

• для експлуатації державного та громадського житлового фонду створюються ЖЕО, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку;
• ЖЕО забезпечують схоронність житлового фонду та належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку та прибудинкової території;
• жилий будинок може експлуатуватися лише однією ЖЕО, а якщо для експлуатації будинків відомчого або громадського житлового фонду не може бути створено ЖЕО, експлуатація будинків здійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою, організацією.

Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг затверджено наказом Держкомунгоспу від 25.04.2005 р. № 60 (далі ― Порядок № 60).

Виконавцями житлово-комунальних послуг може бути суб’єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг і який може забезпечити виконання обов’язків, визначених у ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IV (п. 1.5 Порядку № 60).

Натомість основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних й інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов’язань, пов’язаних із діяльністю об’єднання. Господарче забезпечення діяльності об’єднання може здійснюватися власними силами об’єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб’єктів господарювання (ч.ч. 4–5 ст. 4 Закону № 2866).

Теза 2. ОСББ не веде первинно-персональний облік військовозобов’язаних і не зобов’язане виконувати приписи, установлені для ЖЕО (організацій, що здійснюють експлуатацію будинків) щодо своєчасного подання відомостей про призовників і військовозобов’язаних відповідним районним (міським) військкоматам. Адже воно не належить до організацій, що здійснюють експлуатацію будинків, а провадить господарче забезпечення діяльності ОСББ власними силами (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб’єктів господарювання.

Чи повинен голова ОСББ надавати військкомату інформацію про мешканців багатоквартирного будинку на його запит?

Для того щоб використовувати чи поширювати конфіденційну інформацію про мешканця багатоквартирного будинку, потрібно отримати його згоду й бути розпорядником такої персональної інформації.

Розпорядник персональних даних — це фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця (абз. 11 ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI).

Нагадаємо, що до конфіденційної інформації про фізособу належать, зокрема: дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата й місце народження (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657-XII). Без згоди фізособи можна поширювати інформацію тільки у випадках, визначених законом.

КСУ в рішенні від 20.01.2012 р. № 2-рп/2012 (за справою № 1-9/2012) дійшов таких висновків:

• конфіденційною інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості й/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка обіймає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави чи органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень;
• збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручання в її особисте та сімейне життя (таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом).

Теза 3. Голова ОСББ не має права надавати конфіденційну інформацію (зокрема, адресу, дату й рік народження) щодо мешканців багатоквартирного будинку без їхньої на те згоди.

Таким чином, у разі отримання листа-запиту з військкомату спершу потрібно з’ясувати, які правові підстави для надання такої інформації. Також варто підготувати відповідь на такий запит, у якій послатися на згадані вище норми, обґрунтувавши неможливість надання конфіденційних даних.

Світлана ЛІСТРОВА,

експерт